малість
МА́ЛІСТЬ, лості, ж.
1. розм., рідко. Абстр. ім. до мали́й 1.
Комендантова конторка вражала своєю малістю (Загреб., Спека, 1961, 306).
2. діал. Дитинство.
Старість побраталась з малістю; малість прилипла до старості (Мирний, І, 1949, 186).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- малість — ма́лість іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- малість — -лості, ж. 1》 розм., рідко. Абстр. ім. до малий 1). 2》 діал. Дитинство. Великий тлумачний словник сучасної мови
- малість — МА́ЛІСТЬ, лості, ж. 1. розм., рідко. Абстр. ім. до мали́й 1, 2, 5. Комендантова конторка вражала своєю малістю (П. Загребельний); Спокуса дорогоцінності в тому, що через її тілесну малість нею легко заволодіти. Навіть дитина може її взяти й сховати (Ю. Словник української мови у 20 томах
- малість — Ма́лість, -лости, -лості, -лістю Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- малість — Малість, -лости ж. Дѣтство, дѣтскій возрастъ. Оддав старий своє... серце малій дитині. Старість побраталась з малістю. Мир. ХРВ. 90. Словник української мови Грінченка