мамуля
МАМУ́ЛЯ, і, ж., рідко.
Пестл. до ма́ма.
Моя мамуля помішалася на всьому китайсько-тібетському, вона їздила до Індії, щоб отримати благословіння самого далай-лами (П. Загребельний);
– Ти вірна мені, своїй батьківщині, своєму місту, своїм друзям... – Що ти, мамулю! Не кажи! Ні, ні, не кажи! – з перебільшеною жвавістю запротестувала Марія (Ю. Бедзик);
Мамуля щезла... Уявляєте: ні на роботі, ні вдома. Разом із синком (О. Чорногуз).
Словник української мови (СУМ-20)