мамій
МАМІ́Й, я́, ч., ірон.
Розпещений, виніжений син.
– Так постій, Карпику, я піду матері спитаю. – От мамій! Нащо її питати (Панас Мирний);
Дем'янко .. тулився до материних грудей, не кажучи й слова. – От мамій, – сказав батько, – тебе ніяка війна не переробила, мамій та й годі! (Ю. Яновський);
Якщо не вийдеш заміж студенткою, потім будеш сидіти в дівках, як ото вона, до тридцяти років. Поки не підбере який-небудь підстаркуватий мамій (Є. Кононенко).
Словник української мови (СУМ-20)