мамій
МАМІ́Й, я́, ч., ірон. Розпещений, виніжений син.
— Так постій, Карпику, я піду матері спитаю. — От мамій! Нащо її питати (Мирний, І, 1954, 245);
Дем’янко.. тулився до материних грудей, не кажучи й слова. "От мамій, — сказав батько, — тебе ніяка війна не переробила, мамій та й годі!" (Ю. Янов., Мир, 1956, 163).
Словник української мови (СУМ-11)