1. Словник української мови в 11 томах

мамій

МАМІ́Й, я́, ч., ірон. Розпещений, виніжений син.

— Так постій, Карпику, я піду матері спитаю. — От мамій! Нащо її питати (Мирний, І, 1954, 245);

Дем’янко.. тулився до материних грудей, не кажучи й слова. "От мамій, — сказав батько, — тебе ніяка війна не переробила, мамій та й годі!" (Ю. Янов., Мир, 1956, 163).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. мамій — мамі́й іменник чоловічого роду, істота ірон. Орфографічний словник української мови
  2. мамій — див. вередливий; дитина; слабодухий Словник синонімів Вусика
  3. мамій — -я, ч., ірон. Розпещений, виніжений син. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. мамій — МАМІ́Й, я́, ч., ірон. Розпещений, виніжений син. – Так постій, Карпику, я піду матері спитаю. – От мамій! Нащо її питати (Панас Мирний); Дем'янко .. тулився до материних грудей, не кажучи й слова. Словник української мови у 20 томах
  5. мамій — Мамій, мія м. Матушкинъ сынокъ. Нам таких маміїв не треба. К. А мовчи, мамію! доки ти ревтимеш? Черк. у. Словник української мови Грінченка