ман

МАН. Друга частина складного слова, що означає особу чоловічої статі, яка має пристрасть до того, що виражено в першій частині слова, напр.: англоман, балетоман, графоман і т. ін.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ман — -а, ч., філос. Категорія екзистенціалізму, запроваджена для позначення суспільного буття, що тлумачиться як "повсякденність існування", "несправжнє буття". Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. ман — А, ч., див. мен. Словник сучасного українського сленгу
  3. ман — рос. ...ман у складних словах відповідає поняттю "безмежно захоплений", "пристрасний поцінувач", напр. гурман. Eкономічна енциклопедія