мамця
МА́МЦЯ, і, ж., зах. Пестл. до ма́ма.
— Як мені татко дарує срібні п’ятачки, то мамця їх ніколи не забирає (Л. Укр., III, 1952, 643);
— А ви й зіправди [справді] зовсім невинний хлопець.. Не скажіть лиш мамці, що я блазнила [спокушала] вас такими безбожними історіями (Март, Тв., 1954, 269).
Словник української мови (СУМ-11)