мандрил
МАНДРИ́Л, а, ч.
Представник родини мавпячих із великою головою та коротким хвостом; живе в Західній Африці.
Ми вже звикли вважати папуг зразком строкатості у тваринному світі. Та, виявляється, досить успішно з ними можуть конкурувати мавпи мандрили (із журн.);
Кількох мандрилів привезли до звіринця за програмою обміну тваринами між зоопарками світу (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)