манитися
МАНИ́ТИСЯ, и́ться, недок., безос., діал.
Хотітися.
Не той чоловік вбогий, що багатства стратив, а той, що не дбає ні об чім, що йому нічого не маниться... (Марко Вовчок);
І досі нам сниться, І досі маниться Блакитного того Дону Шоломом напиться (І. Франко).
Словник української мови (СУМ-20)