манкуртизм

МАНКУРТИ́ЗМ, у, ч., публіц.

Відірваність від національного коріння.

Національно-духовний та культурний нігілізм зумовив розвиток манкуртизму (з газ.).

Значення в інших словниках

1. манкуртизм — манкурти́зм іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. манкуртизм — -у, ч. Забування минулого, відмова від національних традицій, втрата моральних орієнтирів, цінностей.  Великий тлумачний словник сучасної мови