мансарда
МАНСА́РДА, и, ж.
Житлове приміщення на горищі з похилою стелею або стіною.
Їхнім приміщенням була мансарда – низенька кімнатка на горищі, під самісіньким дахом (О. Іваненко);
Дивовижне місто [Париж], на один поверх вище за всі інші бачені Михайлом міста, бо тут кожен будинок мав неодмінно мансарду (П. Загребельний).
Словник української мови (СУМ-20)