мануфактура
МАНУФАКТУ́РА, и, ж.
1. Форма капіталістичного промислового виробництва, що передувала великій машинній індустрії й ґрунтувалася на поділі праці та ремісничій техніці.
Тесля – це постать стародавності, з якої бере історичний початок сучасний робітничий клас. Адже він виріс з ремісників, як промисловість виросла з мануфактур (М. Руденко);
Катерина наказала збудувати на свою честь місто Катеринослав – з мануфактурами, університетом, консерваторією й собором (Р. Іваничук).
2. заст. Фабрика, переважно текстильна.
[Іван:] Я власне вертаю з Угнова і Куликова, де починив старання, щоб тамошнє шевство зорганізувати на спосіб мануфактури (І. Франко);
Крамарство і ремесло обмежувалися потребами двору. Не було ні мануфактур, ні промисловості (О. Шугай).
3. збірн., заст. Тканини.
Твій суворий папаша, що торгував мануфактурою коло собору, держав тебе прикро й не дозволяв тобі курити (М. Йогансен);
Купка козаків, скинувшись на голос сотника, похапцем щось прикрила собою, але Лец-Отаманів устиг примітити на підлозі штуки різної мануфактури (П. Панч);
Привернули увагу книжкові лавки, вони займали цілий ряд, зразу ж за мануфактурою і східними прянощами (Б. Левін).
Словник української мови (СУМ-20)