Словник української мови у 20 томах

маніпусінький

МАНІПУ́СІНЬКИЙ, а, е.

Зменш.-пестл. до маню́сінький.

З кишені артиста виглядає маніпусінький Ральф – песик з колючою борідкою (Остап Вишня);

– Ну, майже виконали [план]. З маніпусіньким недо (А. Крижанівський).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. маніпусінький — див. малий  Словник синонімів Вусика