Словник української мови у 20 томах

манітол

МАНІТО́Л, у, ч., фарм.

Лікарський препарат, що застосовується як сечогінний засіб.

У разі набряку головного мозку призначають манітол (з наук. літ.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. манітол — маніто́л іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
  2. манітол — -у, ч. Лікарський препарат, що застосовується як сильний діуретичний засіб при гострій нирковій і печінково-нирковій недостатності.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. манітол — маніто́л лікарський препарат. Застосовують як сильний діуретичний засіб при захворюваннях, що супроводяться затримкою рідини в організмі, при гострій нирковій і печінково-нирковій недостатності.  Словник іншомовних слів Мельничука