маразм
МАРА́ЗМ, у, ч.
1. Стан повного занепаду душевних і фізичних сил, зумовлений старістю або важкою хронічною хворобою.
– Я не дозволю говорити зі мною в такому тоні. – Ви впадаєте в дитинство, – відповів Тірсен. – Це старечий маразм (В. Собко);
Незабаром переселився [хлопець] до своєї прабабусi, яка вже давно впала в старечий маразм (О. Авраменко, В. Авраменко);
Рідні достроково приписали бабі старечий маразм (Любко Дереш).
2. перен. Повний занепад, розклад, загнивання.
Подумати тільки – така зразкова армія, як німецька, і – заторкнута розкладовим маразмом!.. (І. Багряний);
От уже ціла розмова тупо з'їжджає на політику, на картинку в телевізорі, ціни на нафту, урядова криза, боротьба з корупцією, повний маразм (О. Забужко);
Священних корів у нас більше, ніж в індусів. Це збочення .. уявляється мені чимось на зразок дитячої національної релігії. З неї можна тільки вирости. Але можна й не вирости – затверднути в ній, запливти маразмом (Ю. Андрухович).
Словник української мови (СУМ-20)