маразматик

МАРАЗМА́ТИК, а, ч., розм.

1. Той, хто перебуває в стані маразму.

Мені було вже дев'яносто вісім років, і я був геть вижив з розуму. Так-так, я був маразматиком (О. Тесленко);

Кісткою у горлі стояла та “застійна” система. Не годна була уже на тих старих маразматиків, трупів ходячих, дивитися! (Г. Тарасюк).

2. перен. Ужив. як лайливе слово.

– Старий маразматику! – хором ображають (А. Крижанівський).

Значення в інших словниках

1. маразматик — маразма́тик іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. маразматик — -а, ч., розм., зневажл. Про людину, що впала в маразматичний стан, вижила з розуму.  Великий тлумачний словник сучасної мови