маразматик

маразма́тик

-а, ч., розм., зневажл.

Про людину, що впала в маразматичний стан, вижила з розуму.

Значення в інших словниках

1. маразматик — маразма́тик іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. маразматик — МАРАЗМА́ТИК, а, ч., розм. 1. Той, хто перебуває в стані маразму. Мені було вже дев'яносто вісім років, і я був геть вижив з розуму. Так-так, я був маразматиком (О. Тесленко); Кісткою у горлі стояла та “застійна” система.  Словник української мови у 20 томах