маргіналії
МАРГІНА́ЛІЇ, ій, мн. (одн. маргіна́лія, ї, ж.), книжн.
Заголовки, замітки, примітки на берегах книжки або рукопису.
Датовані рукописи, наведені в дослідженні маргіналії, мають мовні ознаки різних часів і вимагають особливої уваги (з наук. літ.);
На багатьох книжках є цікаві маргіналії, що ще як слід не вивчені (з наук.-попул. літ.);
// перен. Той, що розташований осторонь, далеко від чого-небудь важливого, потрібного, перспективного.
Тема гайдамаччини в українській літературі кінця ХІХ – початку ХХ століття перебувала, сказати б, на маргіналіях історичного письменства (з навч. літ.);
На маргіналіях сюжету – образи реальних історичних осіб, переважно представників козацької старшини, царського двору (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)