Словник української мови у 20 томах

маремуха

МАРЕМУ́ХА, и, ж., діал.

Мухомор.

Он біля пенька розпухирилась маремуха, червона шапка її блищить, ніби смальцем помащена, а в неї вп'ялися білі крапинки (М. Стельмах);

Маремуха росте в хвойних та листяних лісах по всій Україні (з наук.-попул. літ.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. маремуха — -и, ж., діал. Мухомор.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. маремуха — МАРЕМУ́ХА, и, ж., діал. Мухомор. Он біля пенька розпухирилась маремуха, червона шапка її блищить (Стельмах, Гуси-лебеді… 1964, 146).  Словник української мови в 11 томах