мареновий
МАРЕ́НОВИЙ, а, е.
1. Прикм. до маре́на¹.
Мареновий корінь;
// Добутий із коренів марени.
Мареновий барвник видобувaють з кореня рослини мaренa (з наук.-попул. літ.);
// Кольору марени (див. маре́на¹).
На півкулі маренового в чорну цятку панцира лищали неозорі хітинові полиски (Любко Дереш).
2. у знач. ім. маре́нові, вих, мн. Назва родини покритонасінних, до якої належать марена, хінне дерево, кавове дерево та ін.
На Новій Каледонії зростає близько 2700 видів, 90% з них є ендеміками. Найбільша кількість ендемічних видів з родин пальмових, маренових, бобових та ін. (з навч. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)