Словник української мови в 11 томах

мареновий

МАРЕ́НОВИЙ, а, е.

1. Прикм. до маре́на¹.

Мареновий корінь;

// Добутий із коренів марени.

Мареновий барвник.

2. у знач. ім. маре́нові, вих, мн. Назва родини покритонасінних, до якої належать марена, хінне дерево, кавове дерево та ін.

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. мареновий — маре́новий прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. мареновий — -а, -е. Прикм. до марена I. Мареновий корінь. || Добутий із коренів марени. Мареновий барвник.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. мареновий — МАРЕ́НОВИЙ, а, е. 1. Прикм. до маре́на¹. Мареновий корінь; // Добутий із коренів марени. Мареновий барвник видобувaють з кореня рослини мaренa (з наук.-попул. літ.); // Кольору марени (див. маре́на¹).  Словник української мови у 20 томах