Словник української мови у 20 томах

маринка

МАРИ́НКА, и, ж.

Риба родини коропових, що водиться у водоймах Азії й має промислове значення.

Ікра родини коропових – усача, маринки, осману – отруйна, тому її в їжу не використовують (з наук.-попул. літ.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. маринка — мари́нка іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
  2. маринка — див. болото; низовина  Словник синонімів Вусика