марнотратниця
МАРНОТРА́ТНИЦЯ, і, ж.
Жін. до марнотра́тник.
– Та що вона за господиня! – буркнув пан. – Нероба, двірська панна, марнотратниця (І. Франко);
Нi, не марнотратниця його жiнка, нащо там брехнi зводити на неї (Є. Гуцало).
Словник української мови (СУМ-20)