мастило
МАСТИ́ЛО, а, с.
1. техн. Жирова речовина для змащування поверхонь тертя механізмів і деталей машин.
Надвечір полетів підшипник на третьому тракторі, вилізли назовні інші дефекти .. Що ж, можна сказати, погано мастили або мастило витекло? (Ю. Яновський);
Ряжанка залив у бак бензину, перевірив мастило й свічки. Машина завелася з першого разу (І. Білик);
Вона любила швидко їздити.., сама міняла колеса й мастило (Н. Сняданко);
Солідол – густе мастило (суміш мінерального масла й кальцієвого мила) (з навч. літ.).
2. розм. Те саме, що мазь 1.
Юрась Хомаха .. вклоняється, показуючи всім свою голову, намащену якимись пахучими мастилами (С. Чорнобривець);
Був час, коли Сташка витрачала чималі кошти на різні мастила проти ластовиння (Ірина Вільде);
Випікали в земляній пічурці з березової берести мастило, щоб рани і копита Лискові змащувати (Ю. Логвин);
Старий циган давав до рук згребло, щоб вичісувала реп'яхи з грив, сам обмацував упряж, мастилом із міхурця везяв [змащував] натерті посторонками боки і цілував зірчаті лоби жеребців (Є. Пашковський).
Словник української мови (СУМ-20)