мастодонти
МАСТОДО́НТИ, ів, мн. (одн. мастодо́нт, а, ч.), палеонт.
Родина викопних велетенських рослиноїдних ссавців ряду хоботних антропогенового періоду заввишки до 3 метрів з хоботом і бивнями у верхній щелепі.
– То на горах не поліцейські доми з пожежними каланчами: то палеозаври та мастодонти примостилися на суходолі (І. Нечуй-Левицький);
З ранком потяг .. вривається у стихійно-величну долину Фризера, що нагадує епоху динозаврів. Ввижалося, що з її гігантських гаїв червоної сосни, неграбно висунуться бронтозаври, здіймуться почварні ящурі й заревуть мастодонти (У. Самчук);
Сайгаки й сарни, пасерби натури, пасуться на межі нічних угідь. І мамонти, сумирні, мов корови, і мастодонти (Ю. Андрухович);
* У порівн. Рояль в кутку, як чорний мастодонт, Щербаті жовті ікла вишкіряє (Л. Первомайський).
Словник української мови (СУМ-20)