материк
МАТЕРИ́К, а́, ч.
1. Те саме, що контине́нт.
Поміж двома материками Ліг многоводний океан (М. Рильський);
Недосліджені материки були безконечні, населені фантастичними чудовиськами, амазонками та кентаврами (О. Гончар);
Хмельницький зупинився перед посольськими залізними дверима .. Прочитав золотий напис над дверима: “Цей пишний вхід і ці величні двері побудовані за велінням хакана двох материків і двох морів” (Р. Іваничук).
2. Те саме, що су́ша¹.
Дрібні й середні судна, які не встигли вийти в море, були розбиті або викинуті далеко на материк (П. Загребельний).
3. Ненаносний шар землі під ґрунтом; підґрунтя.
Докопалися до материка, либонь і вода буде (Сл. Б. Грінченка);
Слідоньком від копитця, білим, як молоко, тільки живий нап'ється понад материком (І. Андрусяк).
Словник української мови (СУМ-20)