материк
МАТЕРИ́К, а́, ч.
1. Те саме, що контине́нт.
Материків усього шість: величезна Євразія (Європа та Азія разом), на яку припадає більше третини всієї суші, потім Африка, Північна Америка, Південна Америка, Австралія і, нарешті, Антарктида (Фіз. геогр.., 6, 1957, 4);
Поміж двома материками Ліг многоводний океан (Рильський, II, 1960, 317).
2. Ненаносний шар землі під грунтом; підгрунтя.
Докопалися до материка, либонь і вода буде (Сл. Гр.);
Під шаром чорної землі йшов материк (Археол., II, 1948, 148).
Словник української мови (СУМ-11)