матерній
МА́ТЕРНІЙ, я, є.
1. Прикм. до ма́ти¹ 1; належний матері.
А він, маленький, неповинний, Святую шибеничку кинув І заридав, і пролились Ще в перший раз младенчі сльози На лоно матернє (Т. Шевченко);
І так десь, видно, хотілось йому справжньої, рідної матерньої ласки (В. Винниченко);
Матерні сльози, як криниця: не спити її, не вилити (Ю. Яновський);
– Хороші в мене діти, синку... А в голосі стільки гордості матерньої... (І. Багряний).
2. Те саме, що матери́нський 2, 3.
Повік не згасне матерня любов до землі – доки не згасне сонце – бо тоді охолоне земля (К. Гордієнко);
Матерні клітини.
Словник української мови (СУМ-20)