1. Словник української мови у 20 томах

матерній

МА́ТЕРНІЙ, я, є.

1. Прикм. до ма́ти¹ 1; належний матері.

А він, маленький, неповинний, Святую шибеничку кинув І заридав, і пролились Ще в перший раз младенчі сльози На лоно матернє (Т. Шевченко);

І так десь, видно, хотілось йому справжньої, рідної матерньої ласки (В. Винниченко);

Матерні сльози, як криниця: не спити її, не вилити (Ю. Яновський);

– Хороші в мене діти, синку... А в голосі стільки гордості матерньої... (І. Багряний).

2. Те саме, що матери́нський 2, 3.

Повік не згасне матерня любов до землі – доки не згасне сонце – бо тоді охолоне земля (К. Гордієнко);

Матерні клітини.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. матерній — ма́терній прикметник Орфографічний словник української мови
  2. матерній — Материн, материнський, жм, мамин; (- мову) рідний; матірній. Словник синонімів Караванського
  3. матерній — -я, -є. 1》 Прикм. до мати I 1); належний матері. 2》 Те саме, що материнський 2), 3》 Матерні клітини. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. матерній — (ще) (ма́терине) молоко́ на губа́х не обсо́хло (рідше не ви́сохло) у кого, рідко кому і без додатка, зневажл. або жарт. Хтось дуже молодий, неповнолітній, недосвідчений і т. ін. Ще молоко на губах не обсохло, а він женитися задумав! (Укр.. присл.. Фразеологічний словник української мови
  5. матерній — Ма́те[і́]рній, -ня, -нє (від ма́ти) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. матерній — МА́ТЕРНІЙ, я, є. 1. Прикм. до ма́ти 1; належний матері. А він, маленький, неповинний, Святую шибеничку кинув І заридав, і пролились Ще в перший раз младенчі сльози На лоно матернє (Шевч. Словник української мови в 11 томах
  7. матерній — Матерній, -я, -є Материнскій. Матернє молоко. Мнж. 46. Обнови у серці матерню радість. Чуб. II. 16. матерня мова. Родной языкъ. Словник української мови Грінченка