матися
МА́ТИСЯ, ма́юся, ма́єшся, недок., розм.
1. Бути наявним у когось.
А малась воля, малась сила, Та силу позички зносили, А воля в гостях упилась Та до Миколи заблудила... (Т. Шевченко);
Щороку, як не гірко було, а до куті і шматок риби мався, і пироги (Панас Мирний);
Вони [безсмертники] давно вже втратили життя. В них згасло все, що тільки малось (О. Олесь);
У його з підтяжок через плечі висіли штани, а на ногах малися шкарпетки (Т. Осьмачка);
Хоч Велеслав доводився братом уперше Руданові, а Рудан мався під його рукою (І. Білик);
Поріг тут був зависокий. Про те навіть табличка малася – “Обережно! Високий поріг” (Люко Дашвар);
// безос.
Тобі того бажається, чого дома не мається (Номис).
2. Те саме, що жи́ти 3.
В холоді, голоді вік тобі матися, Жить старцюванням одним (М. Старицький);
Тесть був чоловік небагатий, але мався трохи ліпше, ніж мій небіжчик тато: мав пристойну хатину, двадцять соток одного поля, а найголовніше – коня (І. Муратов);
– Ну, як живеться-мається? – спитав Тарас. – Та-а, маємся... – зітхнув солдат (Василь Шевчук);
– Осе ж ходив єси по світах, був-с у греках. Як там боляри маються? – Кожен, як йому заманеться (І. Білик);
// Почуватися (про стан здоров'я, настрій і т. ін.).
Я маюся досить добре. Кашель ще не перестав, але вже не сильний. Ще не купаюсь, але, може, з неділі доктор позволить. На вид значно поправилась (Леся Українка);
Щось справді він кепсько мався – головне, почував себе ввесь час зденервованим (В. Підмогильний);
Він і далі ходив на роботу, мався, як і колись, йому здавалося, що він відтиснув думку про хворобу кудись далі (Ю. Мушкетик).
3. з ким – чим. Мати клопіт, мороку з ким-, чим-небудь.
Ніякого в нього [Віктора] підходу до .. дівчат .. Ох, малася ж я з ним! (В. Речмедін).
4. з інфін. Уживається для позначення того, що повинно відбутися, настати.
В Ірландію мався прибуть корабель, Що лицарів віз в Палестину (Леся Українка);
Він час од часу підкликав до себе рудого Джурила, що мався бути його першим помічником, кидав йому кілька слів, той вертався назад, підганяв то одного, то другого (П. Загребельний);
Герцог Бургундський Боговінчаний Ліре, відпиши Ту частку їй, що мався відписати, І зараз я Корделію назву Бургундської найменням герцогині (М. Рильський, пер. з тв. В. Шекспіра);
// безос.
Вдалося схилити правління на ґрунтовну механізацію ферм. Малося почати з автоматичного доїння (Д. Бедзик).
5. за кого – що, рідко. Вважатися ким-, чим-небудь.
Всі [шляхтичі] звернули увагу на таке в лицарськім колі зухвальство – на оборону .. схизматок, які у вельможної шляхти мались за .. принижені тварі (М. Старицький);
// ким. Доводитися, бути.
Він забув, що батьком мався цій дівці (Іван Ле).
(1) Ма́лося бу́ти чому – повинно було щось бути, з'явитися.
Чорний шовковий пух тільки що висипався на верхній губі, де колись малося бути вусам (Панас Мирний).
◇ Бу́ти (ма́тися, сиді́ти і т. ін.) як (мов) на (у) те́рню див. те́рня;
Ма́ти себе́ (ма́тися) на ба́чності (на оба́чності, на обере́жності і т. ін.) див. ма́ти²;
(2) Ма́тися на ду́мці, безос. – думатися, гадатися, вважатися.
Разом з сим мається на думці вести підготовчу працю так, щоб Україна в фінансових справах могла стати цілком на державний ґрунт (В. Винниченко);
Писарєв переніс в'язницю не здригнувшись (морально) і, напевне, так само зустрів би цю могилу, яка тут мається на думці (О. Іваненко);
(3) Ма́йся (ма́йтеся) гара́зд:
а) усталена форма прощання з побажанням добра, всього найкращого.
– Майтеся гаразд, дітки. Майтеся гаразд, люди добрі (М. Стельмах);
б) (зі сл. ну, ну то і т. ін.) уживається як погроза, нахваляння заподіяти кому-небудь щось.
А ще як менi скаже професор бити, ну, майся гаразд, небоже! (І. Франко);
(4) Ма́тися напогото́ві – бути готовим до чогось.
[Яким:] Мене послав [Хмельницький] оповіщати, щоб люди напоготові малися, і скоро гасло буде, – зараз бралися до зброї (Б. Грінченко).
Словник української мови (СУМ-20)