матися

МА́ТИСЯ, ма́юся, ма́єшся, недок., розм.

1. Бути наявним у когось.

А малась воля, малась сила, Та силу позички зносили, А воля в гостях упилась Та до Миколи заблудила... (Т. Шевченко);

Щороку, як не гірко було, а до куті і шматок риби мався, і пироги (Панас Мирний);

Вони [безсмертники] давно вже втратили життя. В них згасло все, що тільки малось (О. Олесь);

У його з підтяжок через плечі висіли штани, а на ногах малися шкарпетки (Т. Осьмачка);

Хоч Велеслав доводився братом уперше Руданові, а Рудан мався під його рукою (І. Білик);

Поріг тут був зависокий. Про те навіть табличка малася – “Обережно! Високий поріг” (Люко Дашвар);

// безос.

Тобі того бажається, чого дома не мається (Номис).

2. Те саме, що жи́ти 3.

В холоді, голоді вік тобі матися, Жить старцюванням одним (М. Старицький);

Тесть був чоловік небагатий, але мався трохи ліпше, ніж мій небіжчик тато: мав пристойну хатину, двадцять соток одного поля, а найголовніше – коня (І. Муратов);

– Ну, як живеться-мається? – спитав Тарас. – Та-а, маємся... – зітхнув солдат (Василь Шевчук);

– Осе ж ходив єси по світах, був-с у греках. Як там боляри маються? – Кожен, як йому заманеться (І. Білик);

// Почуватися (про стан здоров'я, настрій і т. ін.).

Я маюся досить добре. Кашель ще не перестав, але вже не сильний. Ще не купаюсь, але, може, з неділі доктор позволить. На вид значно поправилась (Леся Українка);

Щось справді він кепсько мався – головне, почував себе ввесь час зденервованим (В. Підмогильний);

Він і далі ходив на роботу, мався, як і колись, йому здавалося, що він відтиснув думку про хворобу кудись далі (Ю. Мушкетик).

3. з ким – чим. Мати клопіт, мороку з ким-, чим-небудь.

Ніякого в нього [Віктора] підходу до .. дівчат .. Ох, малася ж я з ним! (В. Речмедін).

4. з інфін. Уживається для позначення того, що повинно відбутися, настати.

В Ірландію мався прибуть корабель, Що лицарів віз в Палестину (Леся Українка);

Він час од часу підкликав до себе рудого Джурила, що мався бути його першим помічником, кидав йому кілька слів, той вертався назад, підганяв то одного, то другого (П. Загребельний);

Герцог Бургундський Боговінчаний Ліре, відпиши Ту частку їй, що мався відписати, І зараз я Корделію назву Бургундської найменням герцогині (М. Рильський, пер. з тв. В. Шекспіра);

// безос.

Вдалося схилити правління на ґрунтовну механізацію ферм. Малося почати з автоматичного доїння (Д. Бедзик).

5. за кого – що, рідко. Вважатися ким-, чим-небудь.

Всі [шляхтичі] звернули увагу на таке в лицарськім колі зухвальство – на оборону .. схизматок, які у вельможної шляхти мались за .. принижені тварі (М. Старицький);

// ким. Доводитися, бути.

Він забув, що батьком мався цій дівці (Іван Ле).

(1) Ма́лося бу́ти чому – повинно було щось бути, з'явитися.

Чорний шовковий пух тільки що висипався на верхній губі, де колись малося бути вусам (Панас Мирний).

◇ Бу́ти (ма́тися, сиді́ти і т. ін.) як (мов) на (у) те́рню див. те́рня;

Ма́ти себе́ (ма́тися) на ба́чності (на оба́чності, на обере́жності і т. ін.) див. ма́ти²;

(2) Ма́тися на ду́мці, безос. – думатися, гадатися, вважатися.

Разом з сим мається на думці вести підготовчу працю так, щоб Україна в фінансових справах могла стати цілком на державний ґрунт (В. Винниченко);

Писарєв переніс в'язницю не здригнувшись (морально) і, напевне, так само зустрів би цю могилу, яка тут мається на думці (О. Іваненко);

(3) Ма́йся (ма́йтеся) гара́зд:

а) усталена форма прощання з побажанням добра, всього найкращого.

– Майтеся гаразд, дітки. Майтеся гаразд, люди добрі (М. Стельмах);

б) (зі сл. ну, ну то і т. ін.) уживається як погроза, нахваляння заподіяти кому-небудь щось.

А ще як менi скаже професор бити, ну, майся гаразд, небоже! (І. Франко);

(4) Ма́тися напогото́ві – бути готовим до чогось.

[Яким:] Мене послав [Хмельницький] оповіщати, щоб люди напоготові малися, і скоро гасло буде, – зараз бралися до зброї (Б. Грінченко).