матися

БУ́ТИ (бути в наявності десь, у когось), МА́ТИСЯ розм. рідше; БУВА́ТИ (про тимчасову неодноразову наявність); ВОДИ́ТИСЯ розм., ВЕСТИ́СЯ розм. рідше (про певну кількість кого-, чого-небудь — бути в наявності більш-менш постійно); НЕ ВИБУВА́ТИ, НЕ ВИВО́ДИТИСЯ, НЕ ПЕРЕВО́ДИТИСЯ (про певну кількість кого-, чого-небудь — бути в наявності постійно). — Док.: не ви́вестися, не перевести́ся. У Франка є прекрасна річ — лірична драма "Зів'яле листя" (М. Коцюбинський); Щороку, як не гірко було, а до куті і шматок риби мався, і пироги (Панас Мирний); Маруну подарував юнакові широкий пояс з безліччю гаманців — щоб у господаря завжди водилися гроші (М. Чабанівський); Родич мій був хазяїн заможний, хлібороб; шість пар волів у його велося (Марко Вовчок); Була (в Задорожнього) городина, то було й сальце, що ніколи не виводилось, і молочко своє (П. Автомонов); Ще, бачте, в нас інквізитори не перевелись! (Леся Українка). — Пор. 1. зна́читися, нарахо́вуватися.

ВВАЖА́ТИСЯ (УВАЖА́ТИСЯ) ким, чим, яким, за кого-що (визнаватися ким-, чим-небудь, якимсь, прирівнюватися до когось, чогось), ЛІЧИ́ТИСЯ, РАХУВА́ТИСЯ, СПРИЙМА́ТИСЯ як хто, що, ПРИЙМА́ТИСЯ за кого-що, МА́ТИСЯ розм. рідко, ПОВАЖА́ТИСЯ розм. рідко, ЗНА́ЧИТИСЯ діал. Він вважався досить серйозною і принциповою людиною (Ю. Збанацький); Баран уважався за родовитого поляка (І. Франко); Наша сім'я лічилася за людей середнього достатку (Панас Мирний); Махання за биття не рахується (М. Номис); Слово, сказане ним (учителем), ..сприймалося в селі як незаперечна істина (І. Багмут); Ревнощі ніколи й ніде не приймаються за докази (П. Загребельний); У вельможної шляхти мались (схизматки) за.. принижені тварі (М. Старицький); Сама послідня дівка у нашому селі так би не зробила, як моя дочка, що поважалася за саму першу!.. (Г. Квітка-Основ'яненко); Я стала у них за служницю.. Нібито значилося, що й вони мені помагають (І. Франко).

II. ДОВО́ДИТИСЯ кому ким (про спорідненість, свояцтво тощо), БУ́ТИ ким, за кого, МА́ТИСЯ розм. Ся Кошицька.. доводилась якоюсь своячкою — не знаю, чи мойому батькові, чи матері (І. Франко); — Я вже вам буду бавити маленького Андрійка, буду йому за няньку (М. Коцюбинський); Він забув, що батьком мався цій дівці (І. Ле).

ЖИ́ТИ (вести життя в якийсь спосіб), ПРОЖИВА́ТИ, ПРОВО́ДИТИ зі сл. життя, ВІКУВА́ТИ, ПРОБУВА́ТИ (протягом якогось часу); МА́ТИСЯ розм., ПОЖИВА́ТИ розм., ЖИ́ТИСЯ безос., розм., ПОВО́ДИТИСЯ безос., розм. — Док.: прожи́ти, провести́, звікува́ти, пробу́ти, пожи́ти, повести́ся. Їж хліб з сіллю, з водою, живи правдою святою (прислів'я); — Ні, моя ясочко, проживай веселою (Марко Вовчок); Більшу половину життя Олександр Павлович взагалі провів у наукових подорожах (Я. Гримайло); Ти ж ще молода, при здоров'ї.. Хіба.. так удовицею й вікуватимеш? (Є. Кравченко); Два роки вона пробула без мужа з малою дитиною на руках (С. Чорнобривець); Тесть був чоловік небагатий, але мався трохи ліпше, ніж мій небіжчик батько (І. Муратов); (Чумакова мати:) Добрий вечір, стара ненько, Чи здорова поживаєш? (С. Руданський); Жилося Давидові хоч і тяжко, але весело (М. Стельмах); В Петербурзі їй поводилось не зле (Леся Українка).

МУ́ЧИТИСЯ розм. (робити щось, докладаючи великих зусиль), МОРДУВА́ТИСЯ розм., МАРУ́ДИТИСЯ розм.; МОРО́ЧИТИСЯ, МА́ТИСЯ розм. (мати клопіт, мороку з чимсь). — Док.: зму́читися, заму́читися, змордува́тися, заморо́читися. Завтра буде важкий день.. Знову треба робити гідрологічний розріз поперек течії і мучитись з вантажем біля вертушки (М. Трублаїні); Цілу годину мордувався Гануш, направляючи на клавіші пальці своєї старої учениці (І. Нечуй-Левицький); А Марина тим часом стала марудитися біля вікна, не можучи розчинити його (М. Стельмах); Марія примусила його майже всю ніч морочитися на кухні (В. Собко); Ніякого в нього підходу до.. дівчат.. Ох, малася ж я з ним! (В. Речмедін).