матка

I. МА́ТИ ім. (жінка стосовно дитини, яку вона народила), МА́ТІРКА розм., МА́ТІР уроч., ПАНІМА́ТКА (ПАНЬМА́ТКА) заст., ПОРОДЖЕ́ННИЦЯ заст., МА́ТКА діал.; МА́МА, НЕ́НЯ, МА́ТІНКА, НЕ́НЬКА пестл., МА́МКА розм., МА́МОЧКА пестл., МА́МОНЬКА пестл., МАМУ́НЯ пестл., МАМУ́СЯ пестл., МАТУ́СЯ пестл., МАТУ́НЯ пестл., МА́ТОНЬКА пестл., МАМУ́ЛЯ пестл., МАМУ́НЦЯ пестл. діал. (як ласкава назва, ласкаве звертання). — Прости мене! Я каралась Весь вік в чужій хаті... Прости мене, мій синочку! Я... я твоя мати. — Та й замовкла... Зомлів Марко, й земля задрижала. Прокинувся... до матері — А мати вже спала (Т. Шевченко); Потягли парубки селом, співаючи, а матірки та сестри виходили назустріч і втирали сльози фартухами (П. Куліш); Старий козак з дочкою донесли матір до садочка (А. Кащенко); Кинулись до старої Орлихи. Стріла вона мов паніматку іще на воротях, неначе ждала (Марко Вовчок); Іул Енейович, не дайте Паньматці вмерти од нужди, Їй будьте сином, помагайте І заступайте від вражди (І. Котляревський); Не єсть ти мені наймичка, або челядниця, А єсть ти мені матінка-породженниця!.. (П. Чубинський); Який талан матці, такий і дитятці (прислів'я); Як закричить же Хведір, як зарепетує: — Ой, пробі, пробі! Ой, клоччя пече!.. Матінко ж моя (Г. Хоткевич); Мама, яка вона була ніжна при зустрічі з ним, яка сердечна та красива, здається, ніколи такою не бачив! (О. Гончар); Вийшла дівчина на місто, Молочко несла продати, Та й лічила, що їй неня Наказала купувати (Я. Щоголів); — Куди ти йдеш, не спитавшись? На кого покинув Батька, неньку стареньку, Молоду дівчину (Т. Шевченко); Дмитрик біг через лід.. і з жахом думав, що то скаже йому мамка за неслухняність (М. Коцюбинський); -. Ой, мамочко, голубочко! Це ж ви до нас вернетесь? (І. Нечуй-Левицький); В школу йти пора вже Нелі, — Неля ніжиться в постелі, Кличе мамоньку ласкаву, Щоб дала в постелю каву (С. Воскрекасенко); — Вставай, мамуню, стужа неначе; Пригорни Милчо, нехай не плаче... (П. Грабовський); — Їжте, мамусю, бо ви зовсім не їсте (Григорій Тютюнник); Клопочеться за мною матуся було. І до бабів, і до лікарів було посилає мене (А. Тесленко); Ой, матуню, кохаюся, Ой, матуню, звінчаюся (П. Чубинський); Він летить до матоньки старої (пісня); Тим же часом у мамулі Там у замку такі гулі (І. Манжура); Мамунцю, мамунцю, та я ваш синочок. Такий маю голосочок, як до співаночок (коломийка).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. матка — Пречиста християнське свято богородиці [II] Словник з творів Івана Франка
  2. матка — ма́тка 1 іменник жіночого роду, істота мати діал. ма́тка 2 іменник жіночого роду, істота про тварину ма́тка 3 іменник жіночого роду орган тіла; коноплі; мата Орфографічний словник української мови
  3. матка — див. мати Словник синонімів Вусика
  4. матка — I -и, ж. 1》 Плідна самиця в тварин. || Найбільша, єдина на всю сім'ю бджола, що відкладає яйця. 2》 діал. Мати (див. мати I 1)). 3》 анат. Внутрішній статевий орган жінки та самиці тварини, у якому розвивається зародок. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. матка — МА́ТКА¹, и, ж. 1. Плідна самка в тварин. Ласкаве телятко дві матки ссе (Номис); – Ви розумієте, пане міністре, що треба провадити добір жеребців та маток, щоб виробити добру кавалерійську породу для нашої великої рівнини (Ю. Словник української мови у 20 томах
  6. матка — ма́тка мати (ст) ◊ Ма́тка Бо́ска вигук відчаю, розпачу або здивування (м, ср, ст) ◊ під Ма́тков Бо́сков тюрма у Львові, над вхідною брамою якої була встановлена фіґура Матері Божої (ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  7. матка — Без матки рій не держиться. Без доброго провідника громада розпадається. Від одної матки, та не однакові дітки. Одна мати має різних дітей. Приповідки або українсько-народня філософія
  8. матка — И, ж. 1. Звертання до жінки. Матка, скомпонуй щось поїсти мужикам. 2. Мама. Матка дістала: постійно забороняє мені кудись виходити. Словник сучасного українського сленгу
  9. матка — Жіночий статевий орган у ссавців; має розвинені м'язи, багата кровоносними судинами; під час вагітності у ній розвивається новий організм; слизова оболонка м. бере участь в утворенні плаценти. Універсальний словник-енциклопедія
  10. матка — рі́зати пра́вду (в о́чі (у ві́чі)) кому і без додатка. Говорити про все кому-небудь прямо, відкрито; відверто критикувати кого-небудь. Фразеологічний словник української мови
  11. матка — Ма́тка, -тки, -тці; ма́тки́, ма́то́к Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  12. матка — МА́ТКА¹, и, ж. 1. Плідна самиця в тварин. Ласкаве телятко дві матки ссе (Номис, 1864, № 3302); — Ви розумієте, пане міністре, що треба провадити добір жеребців та маток, щоб виробити добру кавалерійську породу для нашої великої рівнини (Ю. Янов. Словник української мови в 11 томах
  13. матка — Матка, -ки ж. 1) = мати. Який тепер світ настав, що син матки не пізнав. Чуб. На те циган матку б'є, щоб його жінка боялась. Ном. № 3906. 2) пані-ма́тка. а) Хозяйка дома. б) Попадья, матушка. А як твоя думка, пані-матко, спитав о. Хведір у жінки. Левиц. Словник української мови Грінченка