матка

рі́зати пра́вду (в о́чі (у ві́чі)) кому і без додатка. Говорити про все кому-небудь прямо, відкрито; відверто критикувати кого-небудь. Як перед більшим менший чоловік До правди повернуть язик Одважиться, по стародавній мові, Що хлібець їж, А правду ріж, Того й гляди — утнуть, як Комарові (Л. Глібов); — Мій приятель.. Роботящий і чесний чолов’яга.. У попереднього керівництва в немилості був. За критику і одвертість недолюбляли. Правду в вічі різав (З газети). рі́зати пра́вду-ма́тінку. Видає себе (Вечірко) за правдолюба — ріже правду-матінку (Ю. Мушкетик). рі́зати пра́вду-ма́тку. Я підводжуся й ріжу правду-матку. — Вибачте,— кажу,— пропустив титри, та, мабуть, воно на краще. Бо як молодий режисер, робимо скидку: “Все попереду…” (А. Крижанівський). рі́зати у ві́чі що. Таких (як Куцокінь) ніде не люблять начальники, а самі вони в начальники не пнуться.. Не люблять неволі, напівправди.., крутійства. Що думають, те й ріжуть у вічі (З журналу).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

матка — Пречиста християнське свято богородиці [II] Словник з творів Івана Франка
матка — ма́тка 1 іменник жіночого роду, істота мати діал. ма́тка 2 іменник жіночого роду, істота про тварину ма́тка 3 іменник жіночого роду орган тіла; коноплі; мата Орфографічний словник української мови
матка — див. мати Словник синонімів Вусика
матка — I -и, ж. 1》 Плідна самиця в тварин. || Найбільша, єдина на всю сім'ю бджола, що відкладає яйця. 2》 діал. Мати (див. мати I 1)). 3》 анат. Внутрішній статевий орган жінки та самиці тварини, у якому розвивається зародок. Великий тлумачний словник сучасної мови
матка — МА́ТКА¹, и, ж. 1. Плідна самка в тварин. Ласкаве телятко дві матки ссе (Номис); – Ви розумієте, пане міністре, що треба провадити добір жеребців та маток, щоб виробити добру кавалерійську породу для нашої великої рівнини (Ю. Словник української мови у 20 томах
матка — ма́тка мати (ст) ◊ Ма́тка Бо́ска вигук відчаю, розпачу або здивування (м, ср, ст) ◊ під Ма́тков Бо́сков тюрма у Львові, над вхідною брамою якої була встановлена фіґура Матері Божої (ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт
матка — Без матки рій не держиться. Без доброго провідника громада розпадається. Від одної матки, та не однакові дітки. Одна мати має різних дітей. Приповідки або українсько-народня філософія
матка — И, ж. 1. Звертання до жінки. Матка, скомпонуй щось поїсти мужикам. 2. Мама. Матка дістала: постійно забороняє мені кудись виходити. Словник сучасного українського сленгу
матка — Жіночий статевий орган у ссавців; має розвинені м'язи, багата кровоносними судинами; під час вагітності у ній розвивається новий організм; слизова оболонка м. бере участь в утворенні плаценти. Універсальний словник-енциклопедія
матка — I. МА́ТИ ім. (жінка стосовно дитини, яку вона народила), МА́ТІРКА розм., МА́ТІР уроч., ПАНІМА́ТКА (ПАНЬМА́ТКА) заст., ПОРОДЖЕ́ННИЦЯ заст., МА́ТКА діал.; МА́МА, НЕ́НЯ, МА́ТІНКА, НЕ́НЬКА пестл., МА́МКА розм., МА́МОЧКА пестл., МА́МОНЬКА пестл. Словник синонімів української мови
матка — Ма́тка, -тки, -тці; ма́тки́, ма́то́к Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
матка — МА́ТКА¹, и, ж. 1. Плідна самиця в тварин. Ласкаве телятко дві матки ссе (Номис, 1864, № 3302); — Ви розумієте, пане міністре, що треба провадити добір жеребців та маток, щоб виробити добру кавалерійську породу для нашої великої рівнини (Ю. Янов. Словник української мови в 11 томах
матка — Матка, -ки ж. 1) = мати. Який тепер світ настав, що син матки не пізнав. Чуб. На те циган матку б'є, щоб його жінка боялась. Ном. № 3906. 2) пані-ма́тка. а) Хозяйка дома. б) Попадья, матушка. А як твоя думка, пані-матко, спитав о. Хведір у жінки. Левиц. Словник української мови Грінченка