1. Словник української мови у 20 томах

матка

МА́ТКА¹, и, ж.

1. Плідна самка в тварин.

Ласкаве телятко дві матки ссе (Номис);

– Ви розумієте, пане міністре, що треба провадити добір жеребців та маток, щоб виробити добру кавалерійську породу для нашої великої рівнини (Ю. Яновський);

Одна з маток якраз перед тим, як ожеребитися, потрапила в лисячу нору і зламала ногу (В. Малик);

Моє лошатко зо мною. Я граю на лютні, а воно дріботить поруч своєї матки, ну просто витанцьовує (Ю. Логвин);

// Найбільша, єдина на всю сім'ю бджола, що відкладає яйця.

Парубки і діти обступили кругом музик, неначе бджоли обсіли матку (І. Нечуй-Левицький);

Бджоли довго крутились по садку, а потім сідали на гілці. Далеко вони не летіли, бо матка була слабка, ледача (М. Івченко);

* У порівн. В той же день увечері наш коридор тривожно й заклопотано гув, як вулій, з якого зникла матка (В. Винниченко).

2. діал. Мати (див. ма́ти¹ 1).

[Ївга:] Уже як чужа матка, то гірше ніж чужа хатка... (Панас Мирний);

Він згадав, що досі не обідав, і гукнув у прочинене вікно: – Матка, їсти насипай! (В. Дрозд).

3. анат. Внутрішній статевий орган жінки та самиці тварини, у якому розвивається зародок.

Терезка погладила себе по животу. З невідомих науці причин матка почала гудіти на тиждень швидше (Любко Дереш);

УЗД виявило в матці новоутворення. Досить велике, але панікувати зарано. Необхідно ретельно обстежитися (Люко Дашвар).

4. діал. Жила (див. жи́ла¹ 3).

Воскова жила, чи матка, як звали її ріпники, оказалася нечувано великою і багатою (І. Франко);

В інших місцях, де снігу було більше .. – затужавіла поверхня, кора, – один слід все провалювався глибоко. – Це матка. Важка, сатана! Пудів на дванадцять (І. Багряний).

5. діал. Матірка (див. ма́тірка¹).

– У хаті у них нікого не було .. Пішли маток тягати: опізнились помочити (Ганна Барвінок).

МА́ТКА², и, ж.

Зменш. до ма́та.

Приходить вона [зима] в село страшною хуртовиною .. Люди аж перелякалися. Давай матки плести; ну запинати вікна й двері, щоб не перся мороз у хату... (Панас Мирний);

Катря лежить майже весь час сама в хаті. На новій матці, вкрита білим рядном (Л. Яновська);

Він мовчки пройшов слідом за Давидом Маркевичем до цеху, старанно витерши перед тим ноги об солом'яну матку, що лежала на порозі (Ю. Шовкопляс);

Тато мене вчив матки в'язати. Ми зимою на нiч матками вiкна затуляли. Щоб було теплiше (П. Загребельний).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. матка — Пречиста християнське свято богородиці [II] Словник з творів Івана Франка
  2. матка — ма́тка 1 іменник жіночого роду, істота мати діал. ма́тка 2 іменник жіночого роду, істота про тварину ма́тка 3 іменник жіночого роду орган тіла; коноплі; мата Орфографічний словник української мови
  3. матка — див. мати Словник синонімів Вусика
  4. матка — I -и, ж. 1》 Плідна самиця в тварин. || Найбільша, єдина на всю сім'ю бджола, що відкладає яйця. 2》 діал. Мати (див. мати I 1)). 3》 анат. Внутрішній статевий орган жінки та самиці тварини, у якому розвивається зародок. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. матка — ма́тка мати (ст) ◊ Ма́тка Бо́ска вигук відчаю, розпачу або здивування (м, ср, ст) ◊ під Ма́тков Бо́сков тюрма у Львові, над вхідною брамою якої була встановлена фіґура Матері Божої (ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  6. матка — Без матки рій не держиться. Без доброго провідника громада розпадається. Від одної матки, та не однакові дітки. Одна мати має різних дітей. Приповідки або українсько-народня філософія
  7. матка — И, ж. 1. Звертання до жінки. Матка, скомпонуй щось поїсти мужикам. 2. Мама. Матка дістала: постійно забороняє мені кудись виходити. Словник сучасного українського сленгу
  8. матка — Жіночий статевий орган у ссавців; має розвинені м'язи, багата кровоносними судинами; під час вагітності у ній розвивається новий організм; слизова оболонка м. бере участь в утворенні плаценти. Універсальний словник-енциклопедія
  9. матка — рі́зати пра́вду (в о́чі (у ві́чі)) кому і без додатка. Говорити про все кому-небудь прямо, відкрито; відверто критикувати кого-небудь. Фразеологічний словник української мови
  10. матка — I. МА́ТИ ім. (жінка стосовно дитини, яку вона народила), МА́ТІРКА розм., МА́ТІР уроч., ПАНІМА́ТКА (ПАНЬМА́ТКА) заст., ПОРОДЖЕ́ННИЦЯ заст., МА́ТКА діал.; МА́МА, НЕ́НЯ, МА́ТІНКА, НЕ́НЬКА пестл., МА́МКА розм., МА́МОЧКА пестл., МА́МОНЬКА пестл. Словник синонімів української мови
  11. матка — Ма́тка, -тки, -тці; ма́тки́, ма́то́к Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  12. матка — МА́ТКА¹, и, ж. 1. Плідна самиця в тварин. Ласкаве телятко дві матки ссе (Номис, 1864, № 3302); — Ви розумієте, пане міністре, що треба провадити добір жеребців та маток, щоб виробити добру кавалерійську породу для нашої великої рівнини (Ю. Янов. Словник української мови в 11 томах
  13. матка — Матка, -ки ж. 1) = мати. Який тепер світ настав, що син матки не пізнав. Чуб. На те циган матку б'є, щоб його жінка боялась. Ном. № 3906. 2) пані-ма́тка. а) Хозяйка дома. б) Попадья, матушка. А як твоя думка, пані-матко, спитав о. Хведір у жінки. Левиц. Словник української мови Грінченка