матрицетримач
МАТРИЦЕТРИМА́Ч, а́, ч., мед.
Інструмент для фіксації матриці на зубі.
Потім вводять і фіксують у міжзубному проміжку матрицю за допогою матрицетримача (з наук. літ.);
При пломбуванні каріозної порожнини II класу слід використовувати матрицетримач (з навч. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)