матросня

МАТРОСНЯ́, і́, ж., зневажл.

Збірн. до матро́с.

– А що вони можуть говорити, матросня репана? – кинув Ігор (В. Кучер);

Усі на добрих вгодованих конях, видно було, що це частина особливого призначення, а не якась там п'яна матросня (В. Шкляр);

– Нині ж поодинці багато не навоюєш. Надто проти дикої та п'яної матросні з багнетами (А. Кокотюха).

Значення в інших словниках

1. матросня — матросня́ іменник жіночого роду збірн., зневажл.  Орфографічний словник української мови
2. матросня — -і, ж., зневажл. Збірн. до матрос.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. матросня — МАТРОСНЯ́, і, ж., зневажл. Збірн. до матро́с. — А що вони можуть говорити, матросня репана? — кинув Ігор (Кучер, Прощай.., 1957, 199).  Словник української мови в 11 томах