матроський
МАТРО́СЬКИЙ, а, е.
Прикм. до матро́с; належний матросові, матросам.
Ніхто не забуде матроських імен, Укриється квітом могила зелена... Їх подвиг шумітиме в славі знамен (І. Нехода);
Дзвенів замок матроської скриньки, яка дісталася Джонові в спадщину від діда (М. Дашкієв);
Вечорами, може, якраз тут, на бакові, .. задумливі лилися матроські пісні (О. Гончар);
// Власт. матросові, матросам.
Матроська звичка – любити тварин (Ю. Яновський);
Вечорами жінки збирались на палубі й співали роздратованим матросам тихі тужливі спірічуелзи [спіричуели], від чого матроські серця спалахували та обривались (О. Забужко);
// Який носять матроси.
Крізь розстебнуту шкіряну куртку [більшовика] видно було смуги матроського тільника (О. Донченко);
Він попросить, щоб йому дали і безкозирку, і матроський одяг (Д. Ткач);
Черговий, величезний дідуган, з матроською гвардійською стрічкою в петлиці синього кітеля, приніс два важких весла (П. Загребельний);
Був худий, в обтріпаних, коротких, до колін, татарських штанях, широких ззаду й вузьких попереду, і в грубій турецькій матроській сорочці (Ю. Мушкетик).
Словник української мови (СУМ-20)