махлювати

МАХЛЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, недок., розм.

Те саме, що шахраюва́ти.

Інколи в їхньому [картярському] гурті враз спалахувала спірка. – .. Не махлюй, Горбач! (Ю. Збанацький);

Данило напевне знав, що Вертес махлюватиме й добряче полегшить йому кишені (М. Білкун);

Карти мелькали у Маркових руках, як горіхи в білчиних лапах, казали, що він трохи й махлює, але ніколи не ловивс (Ю. Мушкетик);

– Ото я й “пісочу” в газеті тих, хто махлює (поки цензори не зупиняють) в газеті тих, хто махлює (поки цензори не зупиняють) (М. Матіос).

Значення в інших словниках

1. махлювати — махлюва́ти дієслово недоконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. махлювати — Шахраювати, шахрувати, махлярити, д. махорити, обмахорювати; (на всі боки) крутити, як циган сонцем, комбінувати.  Словник синонімів Караванського
3. махлювати — див. обманювати  Словник синонімів Вусика
4. махлювати — -юю, -юєш, недок., розм. Те саме, що шахраювати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. махлювати — Юю, -юєш, недок. Шахраювати, хитрувати. Ті падлюки грали нечесно! Вони підставили не того! Вони махлювали, мерзотники! (Л. Дереш).  Словник сучасного українського сленгу
6. махлювати — Шахраювати  Словник застарілих та маловживаних слів
7. махлювати — ОБМАНУ́ТИ (повестися нечесно, вдатися до обману, шахрайства щодо кого-небудь з метою наживи, вигоди), ОБДУРИ́ТИ (ОДУРИТИ), ОШУКА́ТИ розм., ОБМАНИ́ТИ розм., ПІДДУРИ́ТИ розм., ОБШАХРУВА́ТИ (ОШАХРУВА́ТИ) розм., ОБШАХРА́ТИ розм., ОБМАХЛЯ́РИТИ розм.  Словник синонімів української мови
8. махлювати — МАХЛЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, недок., розм. Те саме, що шахраюва́ти. Інколи в їхньому [картярському] гурті враз спалахувала спірка. — .. Не махлюй, Горбач! (Збан., Єдина, 1959, 118).  Словник української мови в 11 томах
9. махлювати — Махлювати, -люю, -єш гл. Обманывать, плутовать, мошенничать.  Словник української мови Грінченка