Словник української мови у 20 томах

махорчаний

МАХОРЧА́НИЙ, а, е, рідко.

Те саме, що махо́рковий.

У сільраді ніде було голці впасти. Народ стояв стіною, повитий махорчаним димом (Я. Качура);

“Пху”, – кадить димом Тимко, сердито збиває на підлогу махорчані іскри (Григорій Тютюнник).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. махорчаний — махорча́ний дієприкметник рідко  Орфографічний словник української мови
  2. махорчаний — МАХОРЧА́НИЙ, а, е, рідко. Те саме, що махо́рковий. У сільраді ніде було голці впасти. Народ стояв стіною, повитий махорчаним димом (Кач., Вибр., 1953, 359).  Словник української мови в 11 томах