махра

МАХРА́, и́, ж., розм., рідко.

Те саме, що махо́рка 2.

[Старшина:] Знов начадив махрою? Скільки разів казав тобі, щоб не смів курити отії погані (М. Кропивницький);

Цигарка з махри, що він її смоктав, здавалася дуже гіркою, огидною (Д. Бузько);

Приятелі посідали над дорогою, раді один одному. Зінько з глибокої кишені дістав кисет з махрою, скрутили цигарки, затяглись їдким димом (К. Гордієнко);

Пачка недокуреної тобою махри жовтіє на поличці вішалки (Є. Пашковський).

Значення в інших словниках

1. махра — махра́ іменник жіночого роду рідко  Орфографічний словник української мови
2. махра — -и, ж., розм., рідко. Те саме, що махорка 2).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. махра — МАХРА́, и́, ж., розм., рідко. Те саме, що махо́рка 2. [Старшина:] Знов начадив махрою? Скільки разів казав тобі, щоб не смів курити отії погані (Кроп., І, 1958, 499); Приятелі посідали над дорогою, раді один одному.  Словник української мови в 11 томах