махра
МАХРА́, и́, ж., розм., рідко.
Те саме, що махо́рка 2.
[Старшина:] Знов начадив махрою? Скільки разів казав тобі, щоб не смів курити отії погані (М. Кропивницький);
Цигарка з махри, що він її смоктав, здавалася дуже гіркою, огидною (Д. Бузько);
Приятелі посідали над дорогою, раді один одному. Зінько з глибокої кишені дістав кисет з махрою, скрутили цигарки, затяглись їдким димом (К. Гордієнко);
Пачка недокуреної тобою махри жовтіє на поличці вішалки (Є. Пашковський).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- махра — махра́ іменник жіночого роду рідко Орфографічний словник української мови
- махра — -и, ж., розм., рідко. Те саме, що махорка 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
- махра — МАХРА́, и́, ж., розм., рідко. Те саме, що махо́рка 2. [Старшина:] Знов начадив махрою? Скільки разів казав тобі, щоб не смів курити отії погані (Кроп., І, 1958, 499); Приятелі посідали над дорогою, раді один одному. Словник української мови в 11 томах