махра

МАХРА́, и́, ж., розм., рідко. Те саме, що махо́рка 2.

[Старшина:] Знов начадив махрою? Скільки разів казав тобі, щоб не смів курити отії погані (Кроп., І, 1958, 499);

Приятелі посідали над дорогою, раді один одному. Зінько з глибокої кишені дістав кисет з махрою, скрутили цигарки, затяглись їдким димом (Горд., II, 1959, 110).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. махра — махра́ іменник жіночого роду рідко Орфографічний словник української мови
  2. махра — -и, ж., розм., рідко. Те саме, що махорка 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. махра — МАХРА́, и́, ж., розм., рідко. Те саме, що махо́рка 2. [Старшина:] Знов начадив махрою? Скільки разів казав тобі, щоб не смів курити отії погані (М. Кропивницький); Цигарка з махри, що він її смоктав, здавалася дуже гіркою, огидною (Д. Словник української мови у 20 томах