махровий
МАХРО́ВИЙ, а, е.
1. Який має велику кількість пелюсток (про квітки).
Толя сам скопав у таємному місці грядочку, посадив гвоздики, ходив за ними, поливав, і на липень у нього розквітли чудові червоні махрові гвоздики (Остап Вишня).
2. перен. Який великою мірою є носієм певних негативних якостей.
Це в минулому можна було виграти вибори на махровому популізмі, нині – навряд (з газ.).
3. Який має ворс, утворений з ниткових петель; волохатий (про тканину та вироби з неї).
Вася знайшов на столі котлети, какао. Все це було прикрите махровим рушником, щоб не прохололо (О. Бердник);
Він сидить у своєму плетеному кріслі-гойдалці, накритий вишневим пледом у клітинку, вбраний у махровий темно-зелений халат, і курить люльку (Ю. Андрухович);
Я скинув з себе легке махрове покривало, встав з канапи і вступив ногами в кімнатні капці (О. Авраменко, В. Авраменко).
Словник української мови (СУМ-20)