мачете

МАЧЕ́ТЕ, невідм., ч. і с.

Великий ніж для розчищення лісових хащів та зрубування цукрової тростини.

Високий тримав у руці мисливську рушницю, а череватий вміло розмахував якимось мачете, навіть не намагаючись його заховати (С. Жадан);

Біля нього на ліжку лежало мачете, яке належало одному з моїх учорашніх гостей, закоханих у латиноамериканські революції (С. Пиркало);

– Ти міг би полювати на крокодилів в Африці. Продиратися крізь хащі, рубаючи ліани гострим мачете, розпалювати вогнище (І. Роздобудько);

Ми влягаємося на земляну долівку, присипану сіном. Мені щось трохи коле в спину. Зранку я дістаю з-під свого солом'яного килимка гігантський мачете (І. Карпа).

Значення в інших словниках

1. мачете — маче́те іменник чоловічого роду великий ніж  Орфографічний словник української мови
2. мачете — невідм., ч. Особливий ніж для зрізання стебел цукрової тростини, а також для прорубання стежок у хащах і т. ін., що використовується перев. в країнах Латинської Америки.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. мачете — маче́те (ісп. machete) великий ніж, яким зрубують цукрову тростину.  Словник іншомовних слів Мельничука