маґніфіка

МАҐНІ́ФІКА, и, ж., зах.

1. Вельможна пані.

Ще хтів би увидіти сю принадну бльондинку: що то мається на увазі під її особливими прикметами? Чи то є молоденька стирка [повія], чи магніфіка? (В. Шкляр).

2. Те саме, що дружи́на.

Як маґніфіка зловить, то не питає, що то пан совітник і що народ збігається, а бере пана радцю за боже пошиття і тягне додому (І. Франко).