ме
МЕ, МЕ-Е, виг.
Звуконаслідування, що відтворює крик кози, вівці тощо.
Вівці ліниво згинають коліна .. Голі морди, з старечим виразом зануди, одкривають слиняві губи, щоб поскаржитись бозна-кому: бе-е... ме-е... (М. Коцюбинський);
Воно ж [теля] тільки ме! і побігло (П. Тичина).
◇ (1) Ані́ бе ані́ ме (д) див. бе¹; Ні (ані́) бе ні (ані́) ме [ні кукурі́ку] див. бе¹;
(2) Ні гу, ні ме (д) див. гу.
Словник української мови (СУМ-20)