ме
МЕ, виг. Звуконаслідування, що відтворює крик кози, вівці тощо.
Вівці ліниво згинають коліна.. Голі морди, з старечим виразом зануди, одкривають слиняві губи, щоб поскаржитись бозна-кому: бе-е… ме-е… (Коцюб., II, 1955, 320);
Воно ж [теля] тільки ме! і побігло (Тич., І, 1957, 260).
◊ Ні бе ні ме [ні кукурі́ку] див. бе¹.
Словник української мови (СУМ-11)