меблювальник

МЕБЛЮВА́ЛЬНИК, а, ч.

Той, хто займається меблюванням (квартир, кімнат і т. ін.).

Значення в інших словниках

1. меблювальник — меблюва́льник іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. меблювальник — МЕБЛЮВАЛЬНИК – МЕБЛЯР, МЕБЛЬОВИК, МЕБЕЛЬНИК Меблювальник, -а. Той, хто займається меблюванням (квартир, кімнат тощо). Мебляр, -а, мебльовик, -а, мебельник, -а. Майстер, який виготовляє меблі; працівник меблевого виробництва.  Літературне слововживання
3. меблювальник — -а, ч. Той, хто займається меблюванням (квартир, кімнат і т. ін.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. меблювальник — МЕБЛЮВА́ЛЬНИК, а, ч. Той, хто займається меблюванням (квартир, кімнат і т. ін.).  Словник української мови в 11 томах