меблювальник
МЕБЛЮВА́ЛЬНИК, а, ч.
Той, хто займається меблюванням (квартир, кімнат і т. ін.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- меблювальник — меблюва́льник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- меблювальник — МЕБЛЮВАЛЬНИК – МЕБЛЯР, МЕБЛЬОВИК, МЕБЕЛЬНИК Меблювальник, -а. Той, хто займається меблюванням (квартир, кімнат тощо). Мебляр, -а, мебльовик, -а, мебельник, -а. Майстер, який виготовляє меблі; працівник меблевого виробництва. Літературне слововживання
- меблювальник — -а, ч. Той, хто займається меблюванням (квартир, кімнат і т. ін.). Великий тлумачний словник сучасної мови
- меблювальник — МЕБЛЮВА́ЛЬНИК, а, ч. Той, хто займається меблюванням (квартир, кімнат і т. ін.). Словник української мови в 11 томах